прогулювати

прогу́лювати

-юю, -юєш, недок., прогуляти, -яю, -яєш, док.

1》 перех. і неперех., розм. Гуляючи, пропускати кого-, що-небудь, позбавлятися чогось і т. ін.

|| Не з'являтися, не виходити на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини; робити прогул.

2》 тільки док., неперех. Гуляти (у 1-3 знач.) якийсь час.

3》 перех., розм. Витрачати на розваги, гульню; марнотратити.

4》 перех. Водити кого-небудь на гуляння; робити з кимсь прохідку (звичайно про тварин).

Значення в інших словниках

1. прогулювати — прогу́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогулювати — див. марнотратити  Словник синонімів Вусика
3. прогулювати — 1. (час) гайнувати, згайнувати, погайнувати, прогайнувати, дармувати, здармовувати, здармувати, поздармовувати, надармовуватися, надармуватися, понадармовуватися, подармовувати, подармувати, продармовувати, продармувати, попродармовувати, ледарювати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. прогулювати — ПРОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод., розм. Гуляючи, пропускати кого-, що-небудь, позбавлятися чогось і т. ін. – А ти, дядьку, дожидай; завтра до вас у село приїде наш старший, так ти його не прогуляй (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. прогулювати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. прогулювати — ПРОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. перех. і неперех., розм. Гуляючи, пропускати кого-, що-небудь, позбавлятися чогось і т. ін. — А ти, дядьку, дожидай; завтра до вас у село приїде наш старший, так ти його не прогуляй (Кв,-Осн.  Словник української мови в 11 томах