продзижчати

продзижча́ти

-чу, -чиш, док.

1》 тільки 3 ос., неперех. Док. до дзижчати.

2》 тільки 3 ос., неперех.Пролетіти з дзижчанням.

3》 перех., перен., розм. Промовити, виконати що-небудь із дрижанням у голосі.

Значення в інших словниках

1. продзижчати — продзижча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продзижчати — ПРОДЗИЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. тільки 3 ос. Док. до дзижча́ти. Спочатку Вася не зрозумів, що це таке продзижчало біля самого його вуха (В. Собко); З багатьох заборол продзижчали стріли (А. Хижняк). 2. тільки 3 ос. Пролетіти з дзижчанням.  Словник української мови у 20 томах
3. продзижчати — ПРОДЗИЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. тільки 3 ос., неперех. Док. до дзижча́ти. Спочатку Вася не зрозумів, що це таке продзижчало біля самого його вуха (Собко, Скеля.., 1961, 132); З багатьох заборол продзижчали стріли (Хнжняк, Д. Галицький, 1958, 109).  Словник української мови в 11 томах