прожитий
прожи́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прожити 1), 2), 4).
|| прожито, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. прожите, -того, с.Те, що минуло.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипрожи́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прожити 1), 2), 4).
|| прожито, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. прожите, -того, с.Те, що минуло.
Великий тлумачний словник сучасної української мови