Великий тлумачний словник сучасної мови

прозурка

прозу́рка

-и, ж., рідко.

Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прозурка — ПРОЗУ́РКА, и, ж., рідко. Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко. Він часто прислухається, підходить до прозурки – дірочки в дверях, зазирає в прозурку (С. Васильченко); Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  2. прозурка — ПРОЗУ́РКА, и, ж., рідко. Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко. Він часто прислухається, підходить до прозурки — дірочки в дверях, зазирає в прозурку (Вас., III, 1960, 294); Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446).  Словник української мови в 11 томах