прокиданий

проки́даний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати.

|| прокидано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прокиданий — проки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. прокиданий — ПРОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проки́дати. Стежка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї (Кучер, Трудна любов, 1960, 331).  Словник української мови в 11 томах