прокисати

прокиса́ти

-аю, -аєш, недок., прокиснути, -ну, -неш; мин. ч. прокис, -ла, -ло і прокиснув, -нула, -нуло; док.

1》 Ставати кислим.

|| Псуватися, киснучи.

|| розм. Просякати кислим, набувати кислого запаху.

|| Насичуючись вологою, розбухати.

2》 перен., розм. Жити одноманітно, нудьгуючи.

Значення в інших словниках

1. прокисати — прокиса́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокисати — ПРОКИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКИ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати кислим. Нехай кисне, – не прокисне, да нікому їсти (П. Чубинський); // Псуватися, киснучи. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. прокисати — КИ́СНУТИ (ставати кислим внаслідок бродіння), СКИСА́ТИ, СКИСА́ТИСЯ розм., КВА́СИТИСЯ, СКВА́ШУВАТИСЯ, ПРОКИСА́ТИ, КВАСНІ́ТИ розм., КВА́СНУТИ розм. — Док.: ски́снути, ски́снутися, проки́снути, сква́ситися, сквасні́ти, поквасні́ти.  Словник синонімів української мови
4. прокисати — ПРОКИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКИ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати кислим. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти (Чуб., V, 1874, 133); // Псуватися, киснучи. *Образно.  Словник української мови в 11 томах