проковтнутий

проко́втнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проковтнути.

|| проковтнуто, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. проковтнутий — проко́втнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проковтнутий — ПРОКО́ВТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проковтну́ти. Над селом тиша, ніби перед боєм, тільки інколи розірве її лунастий постріл і зразу ж стихне, проковтнутий масивами дрімучих лісів (В. Собко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. проковтнутий — ПРОКО́ВТНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проковтну́ти. Над селом тиша, ніби перед боєм, тільки інколи розірве її лунастий постріл і зразу ж стихне, проковтнутий масивами дрімучих лісів (Собко, Нам спокій.., 1959, 72); *Образно.  Словник української мови в 11 томах