прокошувати

проко́шувати

-ую, -уєш, недок., прокосити, -ошу, -осиш, док., перех.

1》 Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін.

|| Викошувати траву, збіжжя і т. ін. на певних ділянках масиву.

2》 тільки док., також без додатка. Косити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прокошувати — проко́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокошувати — ПРОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що. 1. Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. З трьох кінців [поля] косарі йшли один одному назустріч, прокошуючи широку смугу (М.  Словник української мови у 20 томах
3. прокошувати — ПРОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. З трьох кінців [поля] косарі йшли один одному назустріч, прокошуючи широку смугу (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах
4. прокошувати — Прокошувати, -шую, -єш сов. в. прокосити, -кошу, -сиш, гл. Прокашивать, прокосить.  Словник української мови Грінченка