прокреслювати

прокре́слювати

-юю, -юєш, недок., прокреслити, -лю, -лиш, док.

1》 перех.Проводити риси, лінії на чому-небудь.

|| Залишати слід на чомусь, рухаючись.

2》 перех., перен., рідко. Своїми обрисами позначати що-небудь.

3》 тільки док., перех. і неперех. Креслити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прокреслювати — прокре́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокреслювати — ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Проводити риси, лінії на чому-небудь; // Залишати слід на чомусь, рухаючись. Повільно оберталась стріла, прокреслюючи в чистому небі чітку лінію (О. Донченко); У небі звилася ракета.  Словник української мови у 20 томах
3. прокреслювати — КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
4. прокреслювати — ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Проводити риси, лінії на чому-небудь; // Залишати слід на чомусь, рухаючись. Повільно оберталась стріла, прокреслюючи в чистому небі чітку лінію (Донч.  Словник української мови в 11 томах