прокультивований

прокультиво́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прокультивувати.

|| прокультивовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прокультивований — прокультиво́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прокультивований — ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокультивува́ти; // прокультиво́вано, безос. пред. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати ґрунт (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. прокультивований — ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокультивува́ти; // прокультиво́вано, безос. присудк. сл. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати грунт (Веч. Київ, 4.ІІІ 1961, 4).  Словник української мови в 11 томах