прокультивований
прокультиво́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прокультивувати.
|| прокультивовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокультивований — прокультиво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прокультивований — ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокультивува́ти; // прокультиво́вано, безос. пред. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати ґрунт (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- прокультивований — ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокультивува́ти; // прокультиво́вано, безос. присудк. сл. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати грунт (Веч. Київ, 4.ІІІ 1961, 4). Словник української мови в 11 томах