1. Словник української мови в 11 томах

прокультивований

ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокультивува́ти;

// прокультиво́вано, безос. присудк. сл.

Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати грунт (Веч. Київ, 4.ІІІ 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокультивований — прокультиво́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прокультивований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокультивувати. || прокультивовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокультивований — ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокультивува́ти; // прокультиво́вано, безос. пред. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати ґрунт (з газ.). Словник української мови у 20 томах