прокурист

прокури́ст

-а, ч.

В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод.

Значення в інших словниках

1. прокурист — прокури́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прокурист — ПРОКУРИ́СТ, а, ч. Довірена особа підприємства, що має повноваження на укладання торговельних угод.  Словник української мови у 20 томах
3. прокурист — прокури́ст (нім. Prokurist, від лат. procure – керую, веду справу від чийогось імені) в деяких капіталістичних країнах довірена особа підприємства з необмеженими повноваженнями на укладання торговельних угод.  Словник іншомовних слів Мельничука