прокурити

прокури́ти

див. прокурювати.

Значення в інших словниках

1. прокурити — прокури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокурити — ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. прокурити — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А.  Словник синонімів української мови
4. прокурити — ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати.  Словник української мови в 11 томах