прокурити
прокури́ти
див. прокурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокурити — прокури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прокурити — ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати. Словник української мови у 20 томах
- прокурити — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А. Словник синонімів української мови
- прокурити — ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати. Словник української мови в 11 томах