1. Словник української мови в 11 томах

прокурити

ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокурити — прокури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокурити — див. прокурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокурити — ПРОКУРИ́ТИ див. проку́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. прокурити — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А. Словник синонімів української мови