пролинути

проли́нути

-ну, -неш, док., поет.

1》 Плавно, легко пролетіти.

|| Плавно пропливти (про хмару); пронестися в повітрі (про бурю, вітер і т. ін.).

|| Прудко пробігти (про живі істоти).

|| Швидко переміститися поверхнею чого-небудь (про тінь).

|| Поширитися в просторі (про звуки, запахи і т. ін.).

2》 перен. Раптом і ненадовго з'явитися в свідомості, уяві, очах і т. ін.

|| безос.

3》 перен. Швидко, непомітно минути (про час, життя, його періоди і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. пролинути — проли́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пролинути — ПРОЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Плавно, легко пролетіти. Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Панас Мирний); Хмарам навпроти пролинув літак (П. Дорошко); Чорногуз, мов привид, беззвучно пролинув до ріки (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. пролинути — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
4. пролинути — ПРОЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Плавно, легко пролетіти. Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Мирний, І, 1954, 52); Хмарам навпроти пролинув літак (Дор., Єдність, 1950, 3); Чорногуз, мов привид, беззвучно пролинув до ріки (Ю.  Словник української мови в 11 томах
5. пролинути — Пролину́ти, -ну́, -не́ш гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.  Словник української мови Грінченка