Великий тлумачний словник сучасної мови

пролонгувати

пролонгува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех., юр.

Продовжувати термін чинності чого-небудь. Пролонгувати угоду.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пролонгувати — Пролонгува́ти: — продовжити термін чинності чого-небудь [44-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. пролонгувати — пролонгува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. пролонгувати — ПРОЛОНГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, юр. Продовжувати термін чинності чого-небудь. Пролонгувати угоду.  Словник української мови у 20 томах
  4. пролонгувати — ПРОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим за часом, збільшувати строк чогось), ПОДО́ВЖУВАТИ, РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ), ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ), ПРОЛОНГУВА́ТИ юр., дипл. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. пролонгувати — ПРОЛОНГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., юр. Продовжувати термін чинності чого-небудь. Пролонгувати угоду.  Словник української мови в 11 томах