Великий тлумачний словник сучасної мови

промовити

промо́вити

див. промовляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. промовити — промо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. промовити — промовити: ◊ промовити до слу́ху → слух  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. промовити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  5. промовити — Промо́вити, -мо́влю, -мо́виш; промо́в, -мо́вмо, -мо́вте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. промовити — Промовити, -ся см. промовляти, -ся.  Словник української мови Грінченка