промовити

Промовити, -ся

см. промовляти, -ся.

Значення в інших словниках

1. промовити — промо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промовити — див. промовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. промовити — промовити: ◊ промовити до слу́ху → слух  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. промовити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
6. промовити — Промо́вити, -мо́влю, -мо́виш; промо́в, -мо́вмо, -мо́вте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти.  Словник української мови в 11 томах