1. Словник української мови Грінченка

промовити

Промовити, -ся

см. промовляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовити — промо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промовити — див. промовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. промовити — промовити: ◊ промовити до слу́ху → слух Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. промовити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. промовити — Промо́вити, -мо́влю, -мо́виш; промо́в, -мо́вмо, -мо́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. промовити — ПРОМО́ВИТИ див. промовля́ти. Словник української мови в 11 томах