промовитися
Промовлятися, -ля́юся, -єшся
сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промовитися — промо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- промовитися — див. промовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промовитися — ПРОМО́ВИТИСЯ див. промовля́тися. Словник української мови у 20 томах
- промовитися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- промовитися — ПРОМО́ВИТИСЯ див. промовля́тися. Словник української мови в 11 томах