промовка
Промовка, -ки
ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. см. промова, промівка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промовка — промо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- промовка — див. приказка Словник синонімів Вусика
- промовка — -и, ж. Розмова, бесіда. || Те саме, що примовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промовка — ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно, – за вовка промовка, а вовк у хату (І. Нечуй-Левицький); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- промовка — РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст. Словник синонімів української мови
- промовка — ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. — От тобі на! — сказала Онися, заглядаючи в вікно, — за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (Вол., Наддн. висоти, 1953, 28). Словник української мови в 11 томах