1. Словник синонімів української мови

промовка

РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовка — промо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. промовка — див. приказка Словник синонімів Вусика
  3. промовка — -и, ж. Розмова, бесіда. || Те саме, що примовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промовка — ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. – От тобі на! – сказала Онися, заглядаючи в вікно, – за вовка промовка, а вовк у хату (І. Нечуй-Левицький); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  5. промовка — ПРОМО́ВКА, и, ж. Розмова, бесіда. — От тобі на! — сказала Онися, заглядаючи в вікно, — за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); // Те саме, що при́мо́вка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (Вол., Наддн. висоти, 1953, 28). Словник української мови в 11 томах
  6. промовка — Промовка, -ки ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. см. промова, промівка. Словник української мови Грінченка