промоклий

промо́клий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до промокнути.

Значення в інших словниках

1. промоклий — промо́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. промоклий — ПРОМО́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до промо́кнути; змоклий. – Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! – пильно попрохала вже тремтяча, промокла до самого тіла, дівчина (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. промоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. промоклий — ПРОМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до промо́кнути. — Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! — пильно попрохала вже тремтяча, промокла до самого тіла, дівчина (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах