пронатор

прона́тор

-а, ч.

М'яз, що обертає передпліччя всередину.

Значення в інших словниках

1. пронатор — ПРОНА́ТОР, а, ч. 1. анат. М”яз, за допомогою скорочення якого здійснюється пронація. Круглий пронатор передпліччя. 2. спец. Устілка, яку вкладають у взуття при деформаціях ступні..  Словник української мови у 20 томах