пронатор

ПРОНА́ТОР, а, ч.

1. анат. М”яз, за допомогою скорочення якого здійснюється пронація.

Круглий пронатор передпліччя.

2. спец. Устілка, яку вкладають у взуття при деформаціях ступні..

Значення в інших словниках

1. пронатор — -а, ч. М'яз, що обертає передпліччя всередину.  Великий тлумачний словник сучасної мови