Великий тлумачний словник сучасної мови

пронизувато

прони́зувато

Присл. до пронизуватий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пронизувато — прони́зувато прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. пронизувато — ПРОНИ́ЗУВАТО. Присл. до прони́зуватий. Пані Наталя перша скочила з місця. – Геть! – скрикнула вона тонко й пронизувато (М. Коцюбинський); Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пронизувато — ПРОНИЗУВАТО. Присл. до пронизуватий. Пані Наталя перша скочила з місця. — Геть! — скрикнула вона тонко й пронизувато (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 172); Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52).  Словник української мови в 11 томах