проолієний

проолі́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прооліїти.

|| проолієно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. проолієний — проолі́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проолієний — ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проолі́їти; // у знач. прикм. Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (з наук.-попул. літ.); Заношений проолієний костюм; Риба засмажена у проолієному папері.  Словник української мови у 20 томах
3. проолієний — ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проолі́їти. Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (Наука.., 9, 1971, 38).  Словник української мови в 11 томах