проолієний
ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проолі́їти;
// у знач. прикм.
Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (з наук.-попул. літ.);
Заношений проолієний костюм;
Риба засмажена у проолієному папері.
Словник української мови (СУМ-20)