1. Словник української мови у 20 томах

проолієний

ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проолі́їти;

// у знач. прикм.

Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (з наук.-попул. літ.);

Заношений проолієний костюм;

Риба засмажена у проолієному папері.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проолієний — проолі́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проолієний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прооліїти. || проолієно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проолієний — ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проолі́їти. Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (Наука.., 9, 1971, 38). Словник української мови в 11 томах