1. Словник української мови в 11 томах

проолієний

ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проолі́їти.

Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (Наука.., 9, 1971, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проолієний — проолі́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проолієний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прооліїти. || проолієно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проолієний — ПРООЛІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проолі́їти; // у знач. прикм. Вдивляючись в минуле, ми помітимо безліч селянських хат з віконцями, запнутими бичачим міхуром або проолієним полотном (з наук.-попул. літ.); Заношений проолієний костюм; Риба засмажена у проолієному папері. Словник української мови у 20 томах