пропахати
пропаха́ти
-аю, -аєш, недок., пропахнути і пропахти, -хну, -хнеш; мин. ч. пропахнув, -пахнула, -пахнуло і пропах, -пахла, -пахло; док.
Насичуватися пахощами, вбирати в себе який-небудь аромат, запах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови