пропащий
пропа́щий
-а, -е.
1》 Який зник невідомо куди, довго не з'являвся де-небудь.
|| Безповоротно втрачений.
|| Який перестав звучати (про голос); зірваний.
2》 Який потрапив у безвихідне становище; близький до загибелі.
|| Який морально опустився, занапастив себе.
Пропаща душа — а) (хто) про обездолену людину; б) (у кого, чия) яка належить такій людині, характеризує її.
3》 Який минає без користі для кого-небудь (про час).
|| Даремно затрачений (про зусилля).
Іти на пропаще — діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки.
Пропаще діло; Пропаща справа — про що-небудь безнадійне, приречене на невдачу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови