1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пропащий

пропа́щий

-а, -е.

1》 Який зник невідомо куди, довго не з'являвся де-небудь.

|| Безповоротно втрачений.

|| Який перестав звучати (про голос); зірваний.

2》 Який потрапив у безвихідне становище; близький до загибелі.

|| Який морально опустився, занапастив себе.

Пропаща душа — а) (хто) про обездолену людину; б) (у кого, чия) яка належить такій людині, характеризує її.

3》 Який минає без користі для кого-небудь (про час).

|| Даремно затрачений (про зусилля).

Іти на пропаще — діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки.

Пропаще діло; Пропаща справа — про що-небудь безнадійне, приречене на невдачу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропащий — пропа́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пропащий — Загиблий, зниклий; (- гроші) втрачений; (- голос) зірваний; (- долю) занапащений, запропащений; (час) згайнований, змарнований; (- силу) безкорисний; (- діло) безнадійний, приречений <�на невдачу>. Словник синонімів Караванського
  3. пропащий — ПРОПА́ЩИЙ, а, е. 1. Який зник невідомо куди, довго не з'являвся де-небудь. Скільки-то панів не пережило її [волю], – померло! Зате багато кріпаків, пропащих та померших [померлих], знову найшлося, ожило! (Панас Мирний); // Безповоротно втрачений. Словник української мови у 20 томах
  4. пропащий — іти́ / піти́ на пропа́ще. Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. (Кай Летіцій:) От сам ти (Руфін) бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Фразеологічний словник української мови
  5. пропащий — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. пропащий — Пропа́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пропащий — ПРОПА́ЩИЙ, а, е. 1. Який зник невідомо куди, довго не з’являвся де-небудь. Скільки-то панів не пережило її [волю], — померло! Зате багато кріпаків, пропащих та померших [померлих], знову найшлося, ожило! (Мирний, IV, 1955, 238); // Безповоротно втрачений. Словник української мови в 11 томах
  8. пропащий — Пропащий, -а, -е Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. І. 62. пропащі світи. Пропало все. Словник української мови Грінченка