1. Фразеологічний словник української мови

пропащий

іти́ / піти́ на пропа́ще. Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. (Кай Летіцій:) От сам ти (Руфін) бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка).

пропа́ща спра́ва; пропа́ще ді́ло. Що-небудь безнадійне, приречене на невдачу; даремна річ. — Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас,— пропаща справа (А. Головко); — Теплов був, мамо, у вас?..— Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подаси сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський); — Їй же богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропащий — пропа́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пропащий — Загиблий, зниклий; (- гроші) втрачений; (- голос) зірваний; (- долю) занапащений, запропащений; (час) згайнований, змарнований; (- силу) безкорисний; (- діло) безнадійний, приречений <�на невдачу>. Словник синонімів Караванського
  3. пропащий — -а, -е. 1》 Який зник невідомо куди, довго не з'являвся де-небудь. || Безповоротно втрачений. || Який перестав звучати (про голос); зірваний. 2》 Який потрапив у безвихідне становище; близький до загибелі. || Який морально опустився, занапастив себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пропащий — ПРОПА́ЩИЙ, а, е. 1. Який зник невідомо куди, довго не з'являвся де-небудь. Скільки-то панів не пережило її [волю], – померло! Зате багато кріпаків, пропащих та померших [померлих], знову найшлося, ожило! (Панас Мирний); // Безповоротно втрачений. Словник української мови у 20 томах
  5. пропащий — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. пропащий — Пропа́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пропащий — ПРОПА́ЩИЙ, а, е. 1. Який зник невідомо куди, довго не з’являвся де-небудь. Скільки-то панів не пережило її [волю], — померло! Зате багато кріпаків, пропащих та померших [померлих], знову найшлося, ожило! (Мирний, IV, 1955, 238); // Безповоротно втрачений. Словник української мови в 11 томах
  8. пропащий — Пропащий, -а, -е Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. І. 62. пропащі світи. Пропало все. Словник української мови Грінченка