пропасти

(або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).

(і) слід пропа́в (запа́в) / пропада́є за ким, чий. Хто-, що-небудь безслідно зник, зникло. Певності дожидаємо-плачемо; .. сумуємо, що її (Катрі) слід запав (Марко Вовчок); А лукавих, нечестивих і слід пропадає,— Як той попіл, над землею Вітер розмахає (Т. Шевченко); — Давно копита відгучали, уже пропав за ними й слід. Уже дівчата докучали: чого чекаєш стільки літ? (Л. Костенко).

пиши́ (все) пропа́ло. Буде неминуча невдача, втрата і т. ін.; нічого не вийде, на успіх ні́чого сподіватися. Якщо під час похорону прилюдно візьме (доктор Безбородько) її під руку і поведе за катафалком, то цим признає себе нареченим, якщо ні,— то — пиши пропало! (Ірина Вільде); — Земля від морозу тріскає, корінь у пшениці рве. А порвало корінь, пиши пропало. Пересівай (В. Кучер); Все намагаюсь не відстати від вас, молодих. Бо як відстану — пиши пропало! (В. Речмедін); — Це ще якийсь чорт перехопить Данила з оружієм (зброєю) на дорозі, а тоді, пиши все пропало (М. Стельмах).

пропада́ти (пропа́сти) з оче́й. Переставати бути видимим, ідучи звідкись, непомітно залишаючи яке-небудь місце. Нараз (Яків Сова) завернув за ріг й пропав з очей (М. Лазорський).

пропада́ти (пропа́сти) про́падом. Терпіти страшні нестатки; злидні, жити тяжко, нужденно. — Плакала я, плакала, гірко горювала, п’ять літ пропадом пропадала (Грицько Григоренко).

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом). Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. — Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач); — Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Ох-хо-хох… (Василь Шевчук); ..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський).

пропа́сти на пні. Не зібрати (про врожай). Пішли дощі і морква вся пропала на пні (З усн. мови). пропа́ло на пні, безос. Сяк-так, з горем пополам, а порою з бідою, посіяли ми. А як прийшлось врожай збирати (а вродив він у нас добрий!) — хоч плач! Не йдуть робить і край! Так і пропало на пні (Нар. опов.).