пропасти

Значення в інших словниках

1. пропасти — пропа́сти 1 дієслово доконаного виду загинути, зникнути пропа́сти 2 дієслово доконаного виду худобу Орфографічний словник української мови
2. пропасти — див. пропадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропасти — ПРОПА́СТИ див. пропада́ти. Словник української мови у 20 томах
4. пропасти — Від напасти не пропасти. Від лиха не втечеш. Геть, згинь, пропади, та до мене не ходи. Проганяла дівчина нелюбого парубка. Пустив кінці у воду. Затер добре сліди і ніхто не буде знати, хто зробив. Пиши пропало. Приповідки або українсько-народня філософія
5. пропасти — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
6. пропасти — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
7. пропасти — Пропа́сти, -паду́, -паде́ш, -ду́ть пропа́сти, -пасу́, -се́ш, -су́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пропасти — ПРОПА́СТИ див. пропада́ти. Словник української мови в 11 томах
9. пропасти — Пропасти см. пропадати. Словник української мови Грінченка