пропасти

Від напасти не пропасти.

Від лиха не втечеш.

Геть, згинь, пропади, та до мене не ходи.

Проганяла дівчина нелюбого парубка.

Пустив кінці у воду.

Затер добре сліди і ніхто не буде знати, хто зробив.

Пиши пропало.

Про щось страченого, що вже ніколи не вернеться.

Пропав вік, як маків цвіт.

Пропало марно життя.

Пропав капшук та й чотири крейцарі.

Загублене не вернеться.

Пропав, мов камінь у воду.

Значіння, що й попередне.

Пропав мов під землю.

Пропав без сліду.

Пропав ні за цапову душу.

Згинув без важної причини.

Пропав, як собака на ярмарку.

Так пропав, що тяжко віднайти.

Пропав, як сіль у воді.

Пропав без сліду.

Пропадуть, як руді миши.

Пропадуть марно.

Пропало життя, як несолена капуста.

Пропало життя безкористно. Несолена капуста посічена скоро гниє.

Пропало, що з воза впало.

Не вернеться, бо хтось знайшов і собі взяв.

Пропало, як ігла у сіні.

Зовсім пропало. Не найдеш.

Що має впасти, тому не пропасти.

Що має загубитися, того іншим способом не стратиш.

Що має утопитись, тому не висіти.

Всему призначена доля, незалежно від нас. Віра в фаталізм.

Пропав, як з мосту упав.

Коли хтось раптово пропав і його не можна знайти.

Пропав, як руда миша.

Пропав марно.

Пропав, як Сірко в базарі.

Пропав і не можна знайти.

Пропав, як у воду впав.

Коли хтось раптово пропав і його не можна знайти.

Пропало, як панщина.

Пропало і не вернеш.

Сам пропадай, а товариша виручай.

Рятуй друзів навіть ціною власного життя.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропасти — пропа́сти 1 дієслово доконаного виду загинути, зникнути пропа́сти 2 дієслово доконаного виду худобу Орфографічний словник української мови
  2. пропасти — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. пропасти — див. пропадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пропасти — ПРОПА́СТИ див. пропада́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пропасти — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
  6. пропасти — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. пропасти — Пропа́сти, -паду́, -паде́ш, -ду́ть пропа́сти, -пасу́, -се́ш, -су́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пропасти — ПРОПА́СТИ див. пропада́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. пропасти — Пропасти см. пропадати. Словник української мови Грінченка