Великий тлумачний словник сучасної мови

проплювати

проплюва́ти

-юю, -юєш, док., перех., розм.

Забруднювати, суцільно покриваючи плювками.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проплювати — проплюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. проплювати — ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., що, розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода – то сіни і хату мести, Моє личенько – хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько – цілують...  Словник української мови у 20 томах
  3. проплювати — ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода — то сіни і хату мести, Моє личенько — хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають...  Словник української мови в 11 томах
  4. проплювати — Проплювати, -плюю́, -єш гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.  Словник української мови Грінченка