проплювати

ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками.

Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода — то сіни і хату мести, Моє личенько — хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько — цілують, обнімають (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 144);

*Образно. — А хто і коли запевняв вас, що правда солодка? Знаєте, друже, солодке розлижуть, а гірке проплюють (Рибак, Час.., 1960, 650).

Значення в інших словниках

1. проплювати — проплюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проплювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проплювати — ПРОПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., що, розм. Забруднювати, суцільно покриваючи плювками. Полюбила діда старого з бородою. Твоя борода – то сіни і хату мести, Моє личенько – хоч перед пани вести; Твою бороду проплюють, прохаркають, Моє личенько – цілують...  Словник української мови у 20 томах
4. проплювати — Проплювати, -плюю́, -єш гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.  Словник української мови Грінченка