пропрілий

пропрі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до пропріти.

Значення в інших словниках

1. пропрілий — пропрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пропрілий — ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пропрі́ти. Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
3. пропрілий — ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропрі́ти. Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Дмит., Обпалені.., 1962, 202).  Словник української мови в 11 томах