пропрілий

ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропрі́ти.

Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Дмит., Обпалені.., 1962, 202).

Значення в інших словниках

1. пропрілий — пропрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пропрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пропріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропрілий — ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пропрі́ти. Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах