Значення в інших словниках
-
прорватися —
прорва́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
прорватися —
[прорватиес'а] проурвус'а, -вес':а, -вец':а, -веимос'а, -веитес'а, проурвуц':а; нак. -вис'а, проурв'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
прорватися —
ПРОРВА́ТИСЯ див. прорива́тися¹.
Словник української мови у 20 томах
-
прорватися —
ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
прорватися —
ПРОРВА́ТИСЯ див. прорива́тися¹.
Словник української мови в 11 томах
-
прорватися —
I. Прорива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629. --------------- II. Прорива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Словник української мови Грінченка