прорив
прори́в
-у, ч.
1》 Дія за знач. прорвати, проривати 2-4).
2》 Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз'єднання його фронту, армії і т. ін.
|| Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції.
|| Прохід, утворений внаслідок роз'єднання чого-небудь.
3》 Порушення графіка роботи, яке призводить до зриву виконання планових завдань.
|| Стан, що склався внаслідок такого порушення.
|| Недолік, прогалина.
На прорив — а) з метою зламати опір противника, вийти з оточення і т. ін.; б) на допомогу.
4》 ек. Розвиток кон'юнктури всього ринку чи його окремого сектора за межі того рівня, коли стає очевидним опір продавців або покупців.
Великий тлумачний словник сучасної української мови