просвітянин

просвітя́нин

-а, ч., іст.

Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. просвітянин — просвітя́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. просвітянин — Просвітитель, просвітник, освітянин, а. культуртреґер; член т-ва «Просвіта».  Словник синонімів Караванського
3. просвітянин — ПРОСВІТЯ́НИН, а, ч. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.). На обличчях усіх просвітян, навіть у “другорядного елемента”, немов витавровано: – за Україну! (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
4. просвітянин — Просвітя́нин, -на; -тя́ни, -тя́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. просвітянин — ПРОСВІТЯ́НИН, а, ч., іст. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.). Просвітяни вороже ставилися до всілякого новаторства, до всіляких спроб розширити ідейно-тематичний та художній діапазони літератури (Від давнини… І, 1960, 61).  Словник української мови в 11 томах