просвітянин —
просвітя́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
просвітянин —
Просвітитель, просвітник, освітянин, а. культуртреґер; член т-ва «Просвіта».
Словник синонімів Караванського
просвітянин —
-а, ч., іст. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
просвітянин —
ПРОСВІТЯ́НИН, а, ч. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.). На обличчях усіх просвітян, навіть у “другорядного елемента”, немов витавровано: – за Україну! (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах
просвітянин —
ПРОСВІТЯ́НИН, а, ч., іст. Представник або послідовник просвіти (у 2 знач.). Просвітяни вороже ставилися до всілякого новаторства, до всіляких спроб розширити ідейно-тематичний та художній діапазони літератури (Від давнини… І, 1960, 61).
Словник української мови в 11 томах