Значення в інших словниках
-
просвіток —
про́сві́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
просвіток —
Просвіт, щілина, прогалина; (серед негоди) випогодження; (у скруті) П. розрада, втіха, полегшення.
Словник синонімів Караванського
-
просвіток —
-тку, ч. 1》 Те саме, що просвіт 1-3). 2》 Тимчасове припинення негоди. 3》 перен. Тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
просвіток —
ПРО́СВІ́ТОК, тку, ч. 1. Те саме, що про́сві́т 1–3, 5. Сосна. Граніт. Густі тумани. В просвітку між навислих хмар Холодне сонечко прогляне (М.
Словник української мови у 20 томах
-
просвіток —
без про́світку. 1. Не припиняючись і не подаючи ознак закінчення. Війна без просвітку йде (Марко Вовчок); Потечуть каламутні дні, без просвітку, сірі, одноманітні (Д. Бедзик). 2. Без радості, душевного спокою.
Фразеологічний словник української мови
-
просвіток —
О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд.
Словник синонімів української мови
-
просвіток —
ПРО́СВІ́ТОК, тку, ч. 1. Те саме, що про́сві́т 1-3. Сосна. Граніт. Густі тумани. В просвітку між навислих хмар Холодне сонечко прогляне (Шер., Дорога..
Словник української мови в 11 томах
-
просвіток —
Про́світок, -тку м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. І. 24.
Словник української мови Грінченка