просвіток
про́світок
-тку, ч.
1》 Те саме, що просвіт 1-3).
2》 Тимчасове припинення негоди.
3》 перен. Тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті.
Без просвітку — а) без ознаки на швидкий кінець; б) без достатньої кількості світла; в) без радості, душевного спокою.
Просвітку нема кому — а) хто-небудь постійно заклопотаний, не має вільної хвилини, душевного спокою; б) хто-небудь створює для когось нестерпні умови життя, існування, хто-небудь когось переслідує; в) хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище.
Великий тлумачний словник сучасної української мови