Великий тлумачний словник сучасної мови

простелити

простели́ти

див. простилати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. простелити — простели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. простелити — ПРОСТЕЛИ́ТИ див. простила́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. простелити — СТЕЛИ́ТИ (класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні), СЛА́ТИ, ПРОСТИЛА́ТИ, ПРОСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, ПОСТИЛА́ТИ розм., ПОСТЕЛЯ́ТИ розм.; НАСТИЛА́ТИ, НАСТЕЛЯ́ТИ, ВИСТЕЛЯ́ТИ, МОСТИ́ТИ (рівномірним шаром). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. простелити — ПРОСТЕЛИ́ТИ див. простила́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. простелити — Простелити, -ся см. простеляти, -ся.  Словник української мови Грінченка